Закон украины про земельный кадастр

15.01.2019 Выкл. Автор admin

О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном земельном кадастре» относительно расширения перечня лиц, осуществляющих внесение сведений в Государственный земельный кадастр и предоставление соответствующей информации из него

Вноситься
Кабінетом Міністрів України
В. ГРОЙСМАН
«___» ____________ 2018 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо розширення переліку осіб, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання відповідної інформації з нього

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61 із наступними змінами) такі зміни:

1. У частині першій статті 1:

1) в абзаці сьомому слова «отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку» замінити словами «внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відомостей з Державного земельного кадастру»;

2) доповнити частину після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

«заявник — фізична або юридична особа, нотаріус, які звертаються до Державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг, уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, отримання відомостей з Державного земельного кадастру або користування ними відповідно до цього Закону;».

У зв’язку з цим абзаци восьмий — тринадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим — чотирнадцятим;

3) доповнити частину після абзацу тринадцятого новим абзацом такого змісту:

«камеральна перевірка — перевірка, яка проводиться у приміщенні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно на підставі відомостей Державного земельного кадастру;».

У зв’язку з цим абзац чотирнадцятий вважати абзацом п’ятнадцятим.

2. Частину другу статті 7 після абзацу п’ятнадцятого доповнити новими абзацами такого змісту:

«проведення камеральних перевірок дій державних кадастрових реєстраторів;

прийняття вмотивованих та обов’язкових до виконання рішень за результатами камеральних перевірок, передбачених цим Законом;

здійснення моніторингу за діяльністю у сфері ведення Державного земельного кадастру;».

У зв’язку з цим абзац шістнадцятий вважати абзацом дев’ятнадцятим.

1) абзац другий частини першої замінити абзацами такого змісту:

«Надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також:

адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративні послуги» , або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин та відповідають кваліфікаційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті;

особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, у разі внесення відомостей до Державного земельного кадастру за їх заявою в електронній формі.».

У зв’язку з цим абзаци третій — сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим — дев’ятим;

2) у частині четвертій:

абзац четвертий після слів «земельні ділянки» доповнити словами «у паперовій та електронній формах»;

3) доповнити частину абзацами такого змісту:

«Сертифікований інженер-землевпорядник під час внесення відомостей до Державного земельного кадастру:

здійснює реєстрацію заяв в електронній формі про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

надає сформовані Державним кадастровим реєстратором витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки на підтвердження внесення відомостей до Державного земельного кадастру або відмову в їх внесенні.».

4. Частину другу статті 15 викласти у такій редакції:

«2. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), яка надається до Державного земельного кадастру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.».

1) частину дванадцяту після слів «інформації до Державного земельного кадастру» доповнити словами «у паперовій або електронній формі»;

2) частину сімнадцяту доповнити абзацом такого змісту:

«Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру може бути подана в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.».

3) доповнити статтю частиною дев’ятнадцятою такого змісту:

«19. Якщо відомості до Державного земельного кадастру вносяться за заявою в електронній формі сертифікованого інженера-землевпорядника, підставою для їх внесення до Державного земельного кадастру є електронний документ, на який накладено його електронний цифровий підпис.

Після внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікований інженер-землевпорядник подає документацію із землеустрою одночасно Державному кадастровому реєстраторові та Державному фонду документації із землеустрою протягом десяти робочих днів з дня:

затвердження документації із землеустрою, — якщо документація із землеустрою підлягає затвердженню органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування або замовником такої документації;

внесення відомостей до Державного земельного кадастру, — якщо документація із землеустрою не затверджується.».

6. Абзац перший частини третьої статті 23 після слів «у паперовому вигляді» доповнити словами «або в електронній формі».

1) у частині четвертій:

абзац третій викласти у такій редакції:

«документація із землеустрою у паперовій або електронній формі, яка є підставою для формування земельної ділянки;»;

доповнити частину абзацом такого змісту:

«Заява з доданими документами може бути подана заявником або сертифікованим інженером-землевпорядником в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.»;

2) частину п’яту викласти у такій редакції:

«5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.»;

3) абзац третій частини десятої викласти у такій редакції:

«виявлення порушень законодавства під час державної реєстрації земельної ділянки за результатами оскарження відповідного рішення Державного кадастрового реєстратора.»;

4) у частині одинадцятій слова «цієї частини» замінити словами «частини десятої цієї статті».

8. У частині п’ятій статті 26 слова «чотирнадцяти робочих днів» замінити словами «семи робочих днів».

1) абзац восьмий частини першої після слів «та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів» доповнити словами «, судовим експертам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України»;

2) у частині третій:

абзац другий викласти у такій редакції:

«Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, нотаріусів інформація з Державного земельного кадастру у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за об’єктом Державного земельного кадастру в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного земельного кадастру за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на безоплатній основі.»;

абзаци третій — шостий виключити;

3) абзац п’ятнадцятий частини сьомої виключити;

4) частину дев’яту після слова «нотаріусом» доповнити словами «, сертифікованим інженером-землевпорядником».

10. Частину третю статті 39 викласти у такій редакції:

«3. Шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі Державним кадастровим реєстратором під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили.».

11. Доповнити Закон статтею 39 1 такого змісту:

«Стаття 39 1 . Проведення камеральних перевірок та здійснення моніторингу за діяльністю у сфері Державного земельного кадастру

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює проведення камеральних перевірок Державних кадастрових реєстраторів у сфері Державного земельного кадастру.

2. Проведення камеральної перевірки діяльності Державних кадастрових реєстраторів проводиться на підставі:

скарги на дії Державного кадастрового реєстратора щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру або користування ними;

виявлення випадків безпідставної відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру або порушення строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру шляхом моніторингу за діяльністю у сфері Державного земельного кадастру.

3. Моніторинг за діяльністю у сфері Державного земельного кадастру ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру шляхом обліку, оприлюднення, забезпечення пошуку та копіювання у публічному доступі відомостей про кількість заяв та повідомлень, стан та результат розгляду кожної окремої заяви чи повідомлення щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру або користування ними.

4. У разі коли у результаті проведеної камеральної перевірки дій державних кадастрових реєстраторів виявлено прийняття такими державними кадастровими реєстраторами рішень з порушенням законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вживаються заходи до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

5. За результатами проведення камеральних перевірок дій державних кадастрових реєстраторів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі виявлення порушень законодавства під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок Державними кадастровими реєстраторами приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;

2) анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;

3) притягнення до адміністративної відповідальності Державного кадастрового реєстратора;

4) скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру з порушенням вимог законодавства.

Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачене пунктом 3 цієї частини, виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

Рішення, передбачене пунктом 4 цієї частини, виконується Державним кадастровим реєстратором протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття.

6. Порядок проведення камеральних перевірок та моніторингу за діяльністю у сфері Державного земельного кадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття нормативно-правових актів на виконання положень цього Закону.

Закон украины про земельный кадастр

Нормативно-правові акти в сфері землеустрою та кадастру

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний земельний кадастр

В редакції від 7 липня 2011 року.

Розділ V
ГАРАНТІЇ ДОСТОВІРНОСТІ ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 39. Відповідальність у сфері Державного земельного кадастру

1. Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

3. Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.

Розділ VI
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕДЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПЛАТА ЗА ПОСЛУГИ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ

Стаття 40. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру

1. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також за рахунок справляння плати за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру.

Стаття 41. Плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру

1. За внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата.

Перелік, розміри, порядок справляння та використання плати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється безоплатно.

Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року, крім:

пунктів 2, 3, підпунктів «а», «г», «ґ» підпункту 2, підпункту «б» підпункту 3, підпунктів 4, 6 пункту 5, пунктів 6-12 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;

статті 36, підпунктів «д», «е», «є» підпункту 2, абзаців першого — третього підпункту «а», підпункту «г» підпункту 3, підпункту «а» підпункту 7 пункту 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

3. Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

4. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2012 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальними органами відповідно їх до повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв’язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності — право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів письмово безоплатно повідомляють власників (користувачів) земельних ділянок.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення:

а) доповнити статтею 53-6 такого змісту:

«Стаття 53-6. Порушення законодавства про Державний земельний кадастр

Порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, —

тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

б) статтю 221 після цифр «53-5» доповнити цифрами «53-6»;

в) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «51-2» доповнити цифрами «53-6»;

2) у Земельному кодексі України:

а) у частині першій статті 60 слова «у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під» замінити словами «встановлюються»;

б) доповнити статтею 79-1 такого змісту:

«Стаття 79-1. Формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності, яке здійснюється у процесі розмежування земель державної та комунальної власності.

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій — сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

9. Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь»;

в) частину четверту статті 86 виключити;

г) назву, частини першу і другу статті 110 викласти у такій редакції:

«Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку

1. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень»;

ґ) статтю 111 викласти в такій редакції:

«Стаття 111. Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель

1. Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

2. Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку.

3. Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

4. Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

5. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру»;

д) в абзаці п’ятому частини першої статті 123:

слова «технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою» замінити словами «технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки»;

доповнити абзац реченням другим такого змісту: «В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою»;

е) статтю 126 викласти в такій редакції:

«Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

є) пункт «є» частини першої статті 184 виключити;

ж) частину першу статті 193 викласти в такій редакції:

«1. Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами»;

з) статті 196, 197, 202-204 викласти в такій редакції:

«Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Стаття 197. Кадастрове зонування

Кадастровим зонуванням є встановлення меж кадастрових зон і кварталів»;

«Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок

1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Стаття 203. Облік кількості та якості земель

1. Облік кількості земель — відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.

2. Облік якості земель — відображення у відомостях і документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів.

Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону»;

и) у тексті Кодексу слова «адміністративно-територіальне утворення» у всіх відмінках і числах замінити словами «адміністративно-територіальна одиниця» у відповідному відмінку і числі;

3) у Законі України «Про землеустрій»:

а) у частині другій статті 25:

пункт «і» викласти в такій редакції:

«і) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок»;

доповнити пунктом «й» такого змісту:

«й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту»;

б) статтю 26 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором»;

в) доповнити статтею 55-1 такого змісту:

«Стаття 55-1. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту

Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту»;

г) статтю 56 викласти в такій редакції:

«Стаття 56. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об’єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності — органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об’єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв’язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній)»;

ґ) у тексті Закону слова «адміністративно-територіальне утворення» у всіх відмінках замінити словами «адміністративно-територіальна одиниця» у відповідному відмінку і числі;

4) абзац другий частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» викласти в такій редакції:

«об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки)»;

5) статтю 14 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» виключити;

6) абзац третій частини першої статті 10 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» виключити;

7) у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

а) частину першу статті 18 доповнити пунктом 8-1 такого змісту:

«8-1) фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування»;

б) доповнити статтею 28-1 такого змісту:

«Стаття 28-1. Взаємодія органу державної реєстрації прав та органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру

1. Орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про:

1) суб’єкта права власності на земельну ділянку:

для фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер;

для територіальної громади: відомості про територіальну громаду села, селища, міста, району у місті; найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для держави: відомості про державу Україна; найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном; податковий номер органу державної влади;

2) суб’єкта речового права на земельну ділянку:

для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує таку особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб’єкта, що здійснив його видачу, тощо);

для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер;

для органів місцевого самоврядування: найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування;

для органів державної влади: найменування органу державної влади; податковий номер органу державної влади;

3) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельною ділянкою, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельної ділянки; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій);

4) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

2. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про:

державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію);

кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки;

кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об’єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

3. Порядок надання інформації, визначеної у частинах першій та другій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України»;

6. До 2015 року облік кількості та якості земель здійснюється на підставі державної статистичної звітності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Копії звітів з кількісного обліку земель передаються на безоплатній основі відповідним сільським, селищним та міським радам.

7. До розмежування земель державної та комунальної власності формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів- сільських, селищних, міських рад, за їх межами — районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню комісіями з питань погодження документації із землеустрою та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації. Формування земельних ділянок у такому порядку може здійснюватися один раз. Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій офіційні найменування адміністративно-територіальних одиниць зазначаються у Державному земельному кадастрі відповідно до довідника «Україна. Адміністративно-територіальний устрій».

9. До 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

10. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

11. Враховуючи особливий статус міста Києва як столиці України та з метою збереження створеної за кошти міського бюджету автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру в м. Києві, встановити, що до 1 січня 2020 року ведення Державного земельного кадастру в місті Києві в обсязі, який згідно із цим Законом здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі, місті, здійснюється виконавчим органом Київської міської ради. Відомості, необхідні для ведення Державного земельного кадастру, передаються безоплатно центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

12. Кабінету Міністрів України:

1) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених з Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведення інвентаризації земель;

2) до 1 січня 2012 року забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 7 липня 2011 року

Еще по теме:

  • Налоговая декларация 3 ндфл за 2011 год Декларация 3-НДФЛ за 2011 год для иностранных работников Мы благодарим нашу читательницу О.С. Маркову, главного бухгалтера ООО «Мартела СП», г. Санкт-Петербург, за предложенную тему статьи. Именно к бухгалтеру работники-иностранцы обратятся в первую […]
  • Одобрение крупной сделки для бюджетного учреждения образец Для регистрации на электронной площадке требуется решение об одобрении крупной сделки. Как этот документ должен выглядеть применительно к бюджетному учреждению? Согласно п. 8 ч. 2 ст. 61 Федерального закона от 05.04.2013 N 44-ФЗ "О контрактной системе в […]
  • Коап штрафы за нарушение санитарных норм Штрафы за нарушения санитарных норм организациями общественного питания могут быть увеличены Роспотребнадзор разработал законопроект, предусматривающий усиление административной и уголовной ответственности за нарушения санитарно-эпидемиологических требований […]
  • Поправки 2012 рф ук Есть ли уже поправки по ч 2 ст 228 УК РФ в 2018 году? Здравствуйте. Скажите, пожалуйста. Мой муж осужден по статье 228 2 часть на 8 лет. Нас интересует, есть ли какие то поправки по этой статье в этом году? Ответы юристов (2) Добрый день, Ольга. В настоящее […]
  • Адвокат ли геннадий алексеевич Адвокат Агошков Геннадий Алексеевич № в реестре: 77/9242, Адвокатская палата г. Москвы Контактный телефон: 8 (916) 401-91-58, 8 (915) 426-22-55 Электронная почта: [email protected] уголовные дела гражданские дела арбитражные дела досудебное […]
  • Изготовление печати ип в тюмени Изготовление печатей и штампов в г. Тюмень Качественная печать – это обязательный атрибут и своеобразная визитная карточка любого юридического лица, будь то ИП, ООО, ОАО или даже ЗАО. Именно поэтому, если Вашей компании требуется изготовление печатей и […]